Вплив активаторів на ріст і розвиток томатів

ВСТУП

Регуляція росту і розвитку рослин є однією з важливих і багатогранних проблем сучасного рослинництва в цілому і фізіології та біохімії рослин зокрема [12]. На даний час відомо близько 5000 біологічно активних речовин, з яких лише 10% знайшли практичне застосування в сільськогосподарському виробництві. Основними напрямками їх використання є управління життєвими функціями рослин, збільшення урожайності і покращення якості сільськогосподарської продукції, підвищення стійкості рослин до природних факторів середовища [5, 10].

Застосування синтетичних регуляторів росту є важливим елементом інтенсифікації сучасної технології виробництва сільськогосподарської продукції. Низькі витратні норми регуляторів, можливість впливати на морфогенез та продуктивність, змінювати стійкість рослин до зовнішніх факторів визначає їх перспективність [17, 47].

За своєю природою ці препарати є або аналогами фітогормонів, або модифікаторами гормонального статусу рослин. Завдяки цьому синтетичні регулятори росту володіють широким спектром дії на рослину, а їх застосування дозволяє спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму [9, 13].

Переважну більшість штучно створених фізіологічно активних сполук в залежності від їх впливу на рослинний організм поділяють на дві групи: стимулятори росту і розвитку рослин та інгібітори цих процесів [15].

Дія стимуляторів пов’язана із прискоренням процесів поділу, розтягування та дозрівання з одночасним збільшенням лінійних розмірів рослин, площі асиміляційної поверхні і як наслідок продуктивності. Дані препарати є аналогами природних ростових речовин – фітогормонів (гіберелінів, ауксинів та цитокінінів), посилення активності або вмісту яких і є наслідком інтенсифікації росту і розвитку та оптимізації продуктивності рослин [20, 51].

Ефективність дії стимуляторів рослин значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, видовою і сортовою специфічністю рослин, фазою розвитку, термінами застосування препаратів [23, 29, 30, 39, 43]. У сільськогосподарській практиці застосовують стимулятори росту які є аналогами основних стимулюючих фітогормонів – ауксинів, гіберелінів і цитокінінів [27].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на аскорбінову кислоту, пектинові речовини, каротиноїди, органічні кислоти. Такий хімічний склад плодів зумовлює високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості томатів. Тому доцільним є вивчення дії регуляторів росту рослин з різним напрямком дії на анатомо-морфологічні особливості томатів та їх продуктивність [16].

Разом з тим, в літературі рідко зустрічаються дані щодо впливу різних груп стимуляторів на ріст, розвиток і продуктивність томатів [35].

Таким чином, пошук оптимальних регламентів застосування препаратів стимулюючої дії на різних культурах в залежності від ґрунтово-кліматичних умов є важливим практичним завданням сучасної біологічної науки.

Актуальність теми. Важливим аспектом дії стимуляторів росту є їх здатність впливати на донорно-акцепторну систему рослини, що дає змогу штучно перерозподіляти потоки асимілятів до господарсько цінних органів. Тому застосування синтетичних препаратів, які можуть змінювати атрагуючу здатність органів, регулювати транспортні потоки в рослинах, має не лише теоретичний інтерес, але й велике практичне значення [27, 28, 40].

Тому важливим є вивчення дії аналогів основних стимулюючих гормонів на ріст розвиток та продуктивність важливої овочевої культури – томатів.

Мета і завдання дослідження. Метою нашого дослідження є вивчення впливу синтетичних аналогів ауксину – 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гібереліну – гіберелової кислоти (ГК₃) та цитокініну – 6-бензиламінопурину (6-БАП) на ріст, розвиток і продуктивність томатів сорту Бобкат.

У зв’язку з цим, поставлені наступні завдання:

1. Вивчити зміни анатомічної будови вегетативних органів томатів сорту Бобкат за дії синтетичних стимуляторів росту.

2. Провести оцінку продуктивності культури зв’язку із змінами характеру донорно-акцепторних відносин у рослині томатів під впливом стимуляторів росту.

3. Здійснити порівняльну оцінку ефективності застосування синтетичних аналогів основних стимулюючих гормонів на культурі томатів.

Об’єктом дослідження є онтогенез рослин томатів при штучній зміні активності процесів росту і розвитку за дії стимуляторів росту.

Предметом дослідження є процеси росту, розвитку та обміну у рослин томатів під впливом стимуляторів росту.

Методи дослідження. Для досягнення мети використовували польові, лабораторні, порівняльно-описові, та статистичні методи.

Новизна досліджень полягає в тому, що вперше вивчається вплив трьох аналогів основних стимулюючих гормонів рослин 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП на морфогенез та продуктивність томатів сорту Бобкат. Встановлено, що за дії препаратів відбувалися зміни ростових процесів, формування тканин та органів. При цьому спостерігалося підвищення урожайності плодів томатів.