воскресенье, 22 ноября 2015 г.

Дорогі друзі!!

    Хоч  предсавити Вам, розроблений мною Веб-квест, який допоможе дізнатися про одну з головних складових нашого існування, а саме про "Зелене покривало землі". Його роль в нашому житті та житті планети взагалом. Атакож, чому охороні навколишнього середовища на даний час потрібно приділяти нашу увагу.

                     
Активна господарська діяльність людини призвела до значного забруднення довкілля шкідливими для всього живого речовинами, часткового, а в деяких місцях повного знищення лісів, степів, водойм, луків, родючих ґрунтів тощо. Тварини втратили через це природні середовища існування. За останні сторіччя зникли тисячі видів тварин, рослин, грибів, а сотні перебувають під загрозою зникнення.
Усе зазначене спонукає людину до дотримання нормальних умов життя на Землі, збереження і збільшення рослинних багатств планети.

Отже, вивчення рослин і рослинних угруповань покликане переконати людей у необхідності дбайливого ставлення до природи та дотримання її законів.

Пропоную пройти анкету з даної теми:

Вплив активаторів на ріст і розвиток томатів

ВСТУП
Регуляція росту і розвитку рослин є однією з важливих і багатогранних проблем сучасного рослинництва в цілому і фізіології та біохімії рослин зокрема [12]. На даний час відомо близько 5000 біологічно активних речовин, з яких лише 10% знайшли практичне застосування в сільськогосподарському виробництві. Основними напрямками їх використання є управління життєвими функціями рослин, збільшення урожайності і покращення якості сільськогосподарської продукції, підвищення стійкості рослин до природних факторів середовища [5, 10].
Застосування синтетичних регуляторів росту є важливим елементом інтенсифікації сучасної технології виробництва сільськогосподарської продукції. Низькі витратні норми регуляторів, можливість впливати на морфогенез та продуктивність, змінювати стійкість рослин до зовнішніх факторів визначає їх перспективність [17, 47].
За своєю природою ці препарати є або аналогами фітогормонів, або модифікаторами гормонального статусу рослин. Завдяки цьому синтетичні регулятори росту володіють широким спектром дії на рослину, а їх застосування дозволяє спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму [9, 13].
Переважну більшість штучно створених фізіологічно активних сполук в залежності від їх впливу на рослинний організм поділяють на дві групи: стимулятори росту і розвитку рослин та інгібітори цих процесів [15].
Дія стимуляторів пов’язана із прискоренням процесів поділу, розтягування та дозрівання з одночасним збільшенням лінійних розмірів рослин, площі асиміляційної поверхні і як наслідок продуктивності. Дані препарати є аналогами природних ростових речовин – фітогормонів (гіберелінів, ауксинів та цитокінінів), посилення активності або вмісту яких і є наслідком інтенсифікації росту і розвитку та оптимізації продуктивності рослин [20, 51].
Ефективність дії стимуляторів рослин значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, видовою і сортовою специфічністю рослин, фазою розвитку, термінами застосування препаратів [23, 29, 30, 39, 43]. У сільськогосподарській практиці застосовують стимулятори росту які є аналогами основних стимулюючих фітогормонів – ауксинів, гіберелінів і цитокінінів [27].
Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на аскорбінову кислоту, пектинові речовини, каротиноїди, органічні кислоти. Такий хімічний склад плодів зумовлює високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості томатів. Тому доцільним є вивчення дії регуляторів росту рослин з різним напрямком дії на анатомо-морфологічні особливості томатів та їх продуктивність [16].
Разом з тим, в літературі рідко зустрічаються дані щодо впливу різних груп стимуляторів на ріст, розвиток і продуктивність томатів [35].
Таким чином, пошук оптимальних регламентів застосування препаратів стимулюючої дії на різних культурах в залежності від ґрунтово-кліматичних умов є важливим практичним завданням сучасної біологічної науки.
Актуальність теми. Важливим аспектом дії стимуляторів росту є їх здатність впливати на донорно-акцепторну систему рослини, що дає змогу штучно перерозподіляти потоки асимілятів до господарсько цінних органів. Тому застосування синтетичних препаратів, які можуть змінювати атрагуючу здатність органів, регулювати транспортні потоки в рослинах, має не лише теоретичний інтерес, але й велике практичне значення [27, 28, 40].
Тому важливим є вивчення дії аналогів основних стимулюючих гормонів на ріст розвиток та продуктивність важливої овочевої культури – томатів.
Мета і завдання дослідження. Метою нашого дослідження є вивчення впливу синтетичних аналогів ауксину – 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гібереліну – гіберелової кислоти (ГК3) та цитокініну – 6-бензиламінопурину (6-БАП) на ріст, розвиток і продуктивність томатів сорту Бобкат.
У зв’язку з цим, поставлені наступні завдання:
1. Вивчити зміни анатомічної будови вегетативних органів томатів сорту Бобкат за дії синтетичних стимуляторів росту.
2. Провести оцінку продуктивності культури зв’язку із змінами характеру донорно-акцепторних відносин у рослині томатів під впливом стимуляторів росту.
3. Здійснити порівняльну оцінку ефективності застосування синтетичних аналогів основних стимулюючих гормонів на культурі томатів.
Об’єктом дослідження є онтогенез рослин томатів при штучній зміні активності процесів росту і розвитку за дії стимуляторів росту.
Предметом дослідження є процеси росту, розвитку та обміну у рослин томатів під впливом стимуляторів росту.
Методи дослідження. Для досягнення мети використовували польові, лабораторні, порівняльно-описові, та статистичні методи.
Новизна досліджень полягає в тому, що вперше вивчається вплив трьох аналогів основних стимулюючих гормонів рослин 1-НОК, ГК3 та 6-БАП на морфогенез та продуктивність томатів сорту Бобкат. Встановлено, що за дії препаратів відбувалися зміни ростових процесів, формування тканин та органів. При цьому спостерігалося підвищення урожайності плодів томатів.

Роль зелених рослин у природі


   Роль зелених рослин у природі передусім полягає в тому, що в процесі життєдіяльності вони нагромаджують величезні запаси цінної органічної (вуглецевої) речовини, очищають повітря від: вуглекислого газу і збагачують його киснем. Органічні речовини використовуються всіма живими істотами для харчування, а кисень повітря — для дихання.
   Особливо велике значення рослин, які вирощуються в сільському господарстві. Людина завдяки зеленим рослинам з найпоширеніших у природі речовин (води, вуглекислого газу і солей), користуючись сонячною енергією, добуває цінні органічні речовини: білки, вуглеводи, жири, вітаміни та ін. Названі рослинні речовини за допомогою тварин переробляються в ще цінніші продукти: м’ясо, сало, масло, молоко, яйця, вовну, шкіру, тобто в усе те, що необхідне для життя людини.
   Рослини дають людині їжу, а також будівельний матеріал, сировину для промисловості (смолу, олію, каучук, гутаперчу, дубильні речовини, спирт та ін.). Крім того, з рослин виробляють різноманітні ліки. Звідси зрозуміло, чому людина ще з давніх часів цікавилася рослинами, збирала їх, вивчала і вирощувала.
   Необхідно підкреслити, що навіть такі речовини, як кам’яне вугілля і нафта, походять з рослин, які росли на землі в стародавні часи. Енергія сонячних променів, яка колись була уловлена цими рослинами, в процесі горіння вивільняється і використовується людиною. Також і торф, що використовується на паливо і на добрива, походить від рослин, які росли на болотах.
    Однак не всі рослини мають зелене забарвлення. Гриби, бактерії і деякі з вищих рослин не мають хлорофілу і тому нездатні самі виробляти для себе органічну поживу 3 речовин неорганічних. Такі не зелені рослини (сапрофіти), які часто невидимі простим оком, у великій кількості ростуть на мертвій органічній речовині, що залишається після загибелі рослин і тварин, використовують її для свого живлення, руйнують, мінералізують і таким чином приводять в стан, придатний для використання зеленими рослинами. В цьому полягає позитивна роль не зелених безхлорофільних рослин.
   Людина вивчає рослини і їх властивості ще й тому, що багато з них завдає величезної шкоди, наприклад численні бур’яни (пажитниця, пирій, осот та ін.), які глушать культурні рослини на полях, або багато не зелених — безхлорофільних рослин, в тому числі паразитні гриби (іржа, сажка, ріжки та ін.), що уражають культурні рослини. Найдрібніші не зелені рослини — бактерії, проникаючи в організм людини і тварин, викликають різні заразні хвороби. З усіма рослинами, які завдають шкоди сільському господарству, людина веде систематичну боротьбу.